Науковці, залучені до Проєкту Erasmus+ KA2 DESTIN, першими відчули, як трансформуються формати викладання. Модульна система дає більше часу для удосконалення роботи викладача, творчої праці над підвищенням фаховості.Інтелектуальна складова реформування журналістської освіти сформувалася за рахунок кооперації 20 європейських установ, з-поміж яких 10 українських закладів вищої освіти у Проєкті Erasmus+ KA2 DESTIN. Університети модерували різні напрямки роботи (work packages): оновлення освітніх програм та навчальних планів, сталий розвиток, курси медіаграмотності, підготовка національних рекомендацій, підтримка вебсайту тощо.
Найбільше відповідають цілям відкритої освіти в Європейському просторі вищої освіти «Просвітницькі курси з медіаграмотності». Створені вони в рамках виконання проєкту міжнародної грантової програми DESTIN «Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесність та професіоналізм» (Національний проєкт Erasmus+ KA2 – Cooperation for Innovation and the Exchange of Good Practices – Capacity Building in the Field of Higher Education).
«Просвітницькі курси з медіаграмотності» розроблені медіафіхівцями таких університетів України: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Сумський державний університет, Ужгородський національний університет, Запорізький національний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені Степана Дем’янчука, Львівський національний університет імені Івана Франка, Маріупольський державний університет, Український католицький університет.
Зміст «Просвітницьких курсів з медіаграмотності» побудований на аналізі практичних кейсів найрезонансніших медійних тем. Теоретичні знання чергуються із розглядом практичних ситуацій. Учасники програми на практичному досвіді вчаться вирізняти з потоку повідомлень у медіа саме ті, які є маніпулятивними. Вивчають і механізми створення та поширення дезінформації та хибних повідомлень, типологію маніпуляцій у медіа. Значна увага приділяється самостійній роботі слухачів курсів, зокрема, й студентів. Вони практикують комунікувати свої знання у доступній формі для непрофесійної аудиторії, яка не працює у сфері медіа. Для багатьох цікавим завданням є створення короткого відеоролика, що пояснює маніпулятивність обраного повідомлення, та радить як не піддаватися на маніпуляції.
Реформа журналістської освіти як відкритої освіти у Навчально-науковому Інституті журналістики набула нового значення через триваючу російську війну в Україні. Руйнування інфраструктури закладів вищої освіти, міграція студентів та викладачів змінили звичайні форми навчання. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій також пришвидшив запровадження різних форм відкритої освіти в інститутському середовищі. Змінюються методи розвиток інформаційно-комунікаційних технологій співпраці керівництва Інституту, адміністрації, викладачів, журналістів-практиків і студентів. Тільки щойно з’явилося «distance learning»/ дистанційне навчання, а вже потрібно удосконалювати й покращувати «computer-aided learning»/ комп’ютерне навчання й опановувати «flexible learning»/ гнучке навчання та застосування штучного інтелекту. Той науковий фундамент, що видатні філософи й інтелектуали різних часів і народів вважали ідеєю/місією університету тепер доповнюється стратегіями підготовки лідерів – амбітної інтелектуальної еліти, яка здатна буде долати гібридні загрози, зміцнюючи національну стійкість української держави.
Автор: Богдана Носова, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Навчально-наукового інституту журналістики
